Обережно – халтура при утепленні стін та фасадів!
Скупий платить двічі
У Києві, як і в будь-якому іншому густонаселеному місті, працює безліч фірм, які пропонують фасадне утеплення, більшість з яких співпрацюють з промисловими альпіністами. Цінова політика цих фірм, так само відрізняється, більшість кантор працює за «розумними» тарифами, але є й ті, хто може знизити ціну нижче середнього і надавати “дешеве утеплення”. Звісно, у більшості споживачів зіграє принцип «навіщо платити більше?», однак за подібними знижками часто стоїть елементарна «халтура». Спочатку давайте розберемося, за рахунок чого можна знизити ціну?
Кваліфікований промисловий альпініст навряд чи працюватиме дешевше, його робота пов’язана з ризиком, та й сім’ю годувати те саме треба, так що казку про «доброго самаритянина» відкинемо відразу. Фірма посередник теж, навряд чи відмовиться від своїх дивідендів, тому залишаєтеся тільки Ви, саме на Вас такі фірми і економлять(!). Але як таке може бути, якщо грошей я нікому не давав, а тільки підбираю підрядника для роботи, скажете Ви? Все просто, річ у тому, що подібна економія найчастіше йде за допомогою різноманітних махінацій з матеріалами. Від використання матеріалів низької якості або ж непридатних для цього виду робот до «раціонального» використання, при якому загальноприйняті будівельні норми не виконуються.
Нижче будуть наведені приклади неякісної роботи з коротким описом причин, з яких утеплення стало непридатним:
Ось вам і наочний приклад. При кріпленні утеплювача не використовувалися спеціальні пластикові дюбелі (парасолька)
Сама собою відсутність грибків не зможе заощадити великої суми грошей, але допоможе заощадити більш цінний ресурс – час, а значить і об’єктів такі горе альпіністи зможуть обслужити більше. Але, не варто забувати, що без грибків Ваш утеплювач навряд чи переживе зиму, найчастіше таке утеплення починає відставати від стіни вже після першого року експлуатації.
Тут головна помилка в тому, що виконавці почали кріпити клеєм листи пінопласту до стіни, яка була промазана гермобутилом (засіб використовується для герметизації стін, стиків та покрівель). А зчеплення у клейових сумішей з такою субстанцією, як показав цей приклад, – дуже неважлива! Перед початком робіт виконавцям треба було підготувати стіни та відчистити їх від гермобутилу. Або, в крайньому випадку, кріпити до фасаду пінопласту плити не за допомогою звичайної клейової суміші, а за допомогою клей-піни у якої адгезія з такою поверхнею досить висока. Плюс, місцями по фасаду дюбеля взагалі були відсутні, що також зіграло свою роль.

Ще один приклад, до чого призводить економія на пластикових дюбелях (парасолька). Також на цьому фото видно, що армуюча сітка не огинає кути пінопласту і не виходять на бетонну стіну, що додатково збільшує ймовірність «протягу» між утеплювачем і стіною.
У порожнинах, що утворюються між стіною та утеплювачем, накопичується рідина, що прискорює процес руйнування утеплювальної конструкції. Взимку, при замерзанні, рідина в щілинах може якщо не відірвати утеплювач від фасаду, то значно послабити конструкцію, що утеплює.
Відсутність ґрунтувального шару та застосування дешевої фарби
Можлива «економія» і на фінальних стадіях утеплення, наприклад: поверхня перед фарбуванням не ґрунтується, або ж для її ґрунтування використовується 10% розчин тієї ж фарби, така ґрунтовка нікуди не годиться. До того ж, бувають випадки, коли замість фасадної фарби, використовується дешевша фарба для внутрішнього оздоблення, не призначена для зовнішніх робіт.
Використання непридатного для зовнішнього утеплення стиродура
Нерідко використовується і невідповідний матеріал для утеплення. Замість пінополістирольних плит застосовують плити з екструдованого пінополістиролу, який не призначений для подібного «мокрого» методу фасадного утеплення. У клейових сумішей з такими плитами погана адгезія, що призводить до руйнування захисного шару та армуюча сітка з клейовою сумішшю, просто відшаровується від ЕППС. Під впливом довкілля, стиродур істотно деформується, що призводить до руйнування утеплення. Наприкінці робіт з утеплення квартири, потрібно убезпечити виконану роботу від «проробок» погоди та забезпечити збереження презентабельного вигляду утеплювача, на максимально довгий термін. Для цього, над утепленням монтується оцинкований козирок, який відводитиме дощову воду від стінки, так, щоб вона не потрапляла на теплоізолятор і не залишали на ньому розлучень і потік. Зараз багато фірм встановлюють козирки над утепленням, але не всі роблять це якісно, що майже повністю зводить нанівець їх головну функцію – відведення води.
Потіки до яких призвела недобросовісна установка козирка
Недоброякісна герметизація козирка дозволяє волозі просочуватися між стіною і верхньою поличкою відливу, що призводить до потік на зовнішній стороні утеплення. Додатково з’являється можливість для попадання вологи під утеплення, що прискорює руйнування теплоізоляції та створює комфортні умови для утворення плісняви між стіною та пінопластом.
Потіки та пліснява — як наслідок поганої герметизації козирків
Ну і звичайно слід зазначити, що кваліфікація працівників, які не цінують свою працю, навряд чи висока. Більшість фірм, що надають послуги з утеплення фасадів та альпіністи – підтримують між собою контакт, природно обговорюється і цінова політика, і ті, хто пропонує Вам свої послуги за заниженою ціною – найімовірніше або зухвалі «халтурники» або аматори, навчання яких Ви і оплачуватимете.
Виходячи з усього перерахованого вище, задумайтеся над тим – чи дійсно дешевше – значить краще, адже повністю переробити «роботу» недбайливих альпіністів, буде коштувати набагато дорожче, ніж зробити все якісно з першого разу і на довгі роки. Для якісного утеплення вашого будинку чи квартири Ви завжди можете звернутись до наших послуг. Наша фірма гарантує професійний підхід, високу якість робіт і надає гарантію на всі виконані роботи.
Нижче будуть представлені додаткові фото з халтурними роботами:
Відсутність дюбелів (парасольки) і присутність повсюдно — дешевого, не розрахованого для зовнішніх робіт матеріалу
Використання клейових сумішей для плитки, відсутність пластикових дюбелів, відсутність ґрунтовки, наявність дешевої фарби
Відсутність козирка над утепленням призвела до утворення потік на зовнішній стороні теплоізоляції.
Листи пінопласту «прикріплені» вертикально (що категорично забороняється робити) і відсутня перев’язка між пінополістирольними плитами, а це може призвести до утворення вертикальних тріщин. Кріплення пінопласту пластиковими дюбелями, теж вироблено не за технологією, так як дюбелі повинні розташовуватися по стиках, між листами і в центрі, а не по два парасольки на лист.
Майже повна відсутність дюбелів для пінопласту.
Дюбель-парасолька під час утеплення квартири не застосовувалася зовсім.
Ще одна економія на пластикових дюбелях.
Використання утеплювача, не призначеного для зовнішніх робіт (стиродур, екструдований пінополістирол). Як Ви бачите, власники даного «утеплення», спробували, закріпити армувальний шар, що відвалюється, за допомогою цвяхів і дощок. Вам таке треба? На жаль, навіть ця процедура не змогла зупинити руйнування всієї теплоізолюючої конструкції. Можливо, якби над утепленням встановили козирок для відведення вологи, то утеплення прожило б трохи довше.
Застосування екструдованого пінополістиролу та відсутність: козирка над утепленням, ґрунтовки, фарбування.
Нахльостування армуючої сітки на бетонну плиту було проігноровано, внаслідок чого утворилася тріщина між шаром пінопласту та стінкою балкона. Надалі через цю грубу помилку тріщина тільки розширюватиметься під впливом зовнішніх факторів, що призведе до подальшого проникнення вологи між шаром утеплювача та бетонної перегородки. Зрозуміло, що ні до чого хорошого це не приведе і слід завжди звертати увагу і не упускати цей аспект з огляду на проведення будівельних робіт.
Тут «шедевр»: відсутня фасадна склосітка, фінішний шар, грунтовка, фарбування, козирок над утепленням, дюбелі для кріплення для теплоізоляції відсутні в повному обсязі. Щілини між листами пінопласту забиті звичайним розчином, а за технологією їх потрібно «задути» рідким пінопластом, щоб уникнути «містків холоду». Загалом зроблено все, щоб утеплення довго не прослужило, але навіть із цим виконавці впоралися погано! Так як утеплення знаходиться на перших поверхах, то вітрове навантаження майже відсутнє, що продовжує життя цьому «шедевру». Звичайно, можливо це утеплення робилося самостійно власниками квартири, що через незнання та бажання заощадити привело до такого результату. Довіряйтесь професіоналам!
Клейова суміш не затрималася на стіні, прихопивши із собою пінопласт, який завдяки клею якийсь час «тримався». Це могло статися через погану адгезію клею з фасадом будинку у зв’язку з тим, що поверхня була забруднена або була покрита старою фарбою. У таких випадках треба обробляти стіну перед нанесенням пінополістирольних плит. Також було використано невелику кількість тарілчастих дюбелів (а по центру утеплення їх зовсім не використовували). Справа видно як «красиво» виглядає утеплення на сонці і видно всі стики косо прибитого пінопласту та смуги від шпателів. Та й пінопласт кріпили без перехльосту, а це чергове байдужість на технології утеплення фасаду «мокрим способом».
Навіть у центрі Києва з утепленням буває не все гаразд.
Складно повірити, але ще недавно, ця утеплена прибудова на першому поверсі, була яскравого та насиченого коралового кольору. Усього за вісім місяців від колишньої краси не залишилося і сліду. Ось прямий приклад, до чого призведе використання дешевої фарби для внутрішніх робіт із використанням непридатних для зовнішніх умов колорантів.
Чомусь стиродур не перетягнули сіткою і не пофарбували. Можливо, заповзятливі виконавці вирішили, що й так зійде. Зате козирок над утепленням встановили, щоби на голому ЕППС не залишалися патьоки після дощу. Ну і звичайно, апогеєм тут є кріплення одним дюбелем (два дюбелі на м2 !!!) одного листа ЕППС, замість 3х -5ти грибків.
Відсутня нахльост склосітки на стіну, як і нахльост на сам пінопласт по всьому периметру. Важко зрозуміти чому не можна було завершити роботу як слід.
Тут можна звернути особливу увагу на чіткість ліній! Навіщо використовувати перфорований куточок, якщо можна заощадити та зробити кути на око, нехай вони і будуть трохи хвилястими.
Використовувався ЕППС (екструдований пінополістирол). Нестача майстерності у виконавців або неякісного матеріалу або й то друг. Екструдований пінополістирол, куди важчий за пінопласт і дюбелі (парасольки) на квадратний метр потрібно як мінімум вісім. Робітники вирішили заощадити або їм просто не вистачало знань та досвіду виконання. Сітка відпала від ЕППС, а це означає, що був використаний звичайний, не призначений для подібного методу утеплення матеріал. Фарбування теж жахливе і показує загальний нікудишній рівень проведених робіт.
Економія на козирках і відтак потіки та зіпсований вид утеплення. За загальним виглядом, створюється відчуття, що поверхня перед фарбуванням не ґрунтувалася і фарбування було проведено не фасадною фарбою.
Тут козирок є, а користі – ні! Відливи встановлені надто короткі (можливо вирішили заощадити на старих зовнішніх відливах і не замінили їх на нові), тому потеки під вікнами. Але, найважливіша помилка без герметизації верхнього козирка над утепленням. Ось така картина з фільмів жахів може з’явитися на вашій стіні, завдяки економії та недбалості робітників.
Знову потіки. Хлопці вирішили зробити зверху утеплення невеликий ухил, щоб повторити і закрити перехід між поверхами, але не врахували, що вся вода через це тектиме по утепленню і залишатиме патьоки.
На сонці чудово видно всі стики сітки на утепленні (як і саму сітку), і кожен лист пінопласту виділяється і ховатися не збирається. Швидше за все, стики не затирали терками по пінопласту, перш ніж почати штукатурити. Та й штукатурили це в один шар і нашвидкуруч, а тому, з’являються такі “шедеври”.



























